Цього року відзначення Дня села Верхньокам’янське набуває особливого змісту. Ми вшановуємо 75-ту річницю примусового переселення етнічних українців-бойків із Західної України
Щороку День села є нагодою згадати його історію, людей, які творили його сьогодення, та висловити вдячність усім поколінням, що своєю працею розбудовували рідний край.
Цього року відзначення Дня села Верхньокам’янське набуває особливого змісту. Ми вшановуємо 75-ту річницю примусового переселення етнічних українців-бойків із Західної України. Події 1951 року назавжди залишили слід у долях тисяч українських родин, які були змушені покинути рідні домівки та розпочати життя заново на новому місці.
Саме ці люди стали невід’ємною частиною історії Верхньокам’янського. Попри втрату малої батьківщини, вони зберегли свої традиції, духовні цінності, любов до праці та передали їх наступним поколінням. Їхня мужність, витримка і відданість рідному корінню стали міцним фундаментом розвитку села.
Сьогодні, коли Україна знову проходить через тяжкі випробування війною, ця історія набуває особливого звучання. Як і 75 років тому, українці вимушено залишають свої домівки, але не втрачають віри, гідності та прагнення повернутися додому. Цей зв'язок поколінь нагадує нам про незламність українського народу та його здатність відроджуватися навіть після найважчих випробувань.
Попри тимчасову окупацію та руйнування, Верхньокам’янське залишається в серцях своїх жителів. Ми зберігаємо пам’ять про його минуле, цінуємо його спадщину та впевнено дивимося в майбутнє.
У День села висловлюю щиру вдячність усім, хто своєю працею, любов’ю та відданістю прославляв Верхньокам’янське, а також нашим Захисникам і Захисницям, які боронять Україну та наближають день повернення миру.
Бажаємо всім міцного здоров’я, добробуту, єдності та віри у Перемогу. Нехай пам’ять про минуле додає нам сил для майбутнього, а рідна земля обов’язково дочекається своїх людей.
З повагою
Начальник Званівської сільської
військової адміністрації
Олександр БІЛИЦЬКИЙ
