Загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Вшануймо пам’ять усіх українців, чиї життя забрала війна, підступно розв’язана рф. Річниця пам’яті…
Загальнонаціональна хвилина мовчання
за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Вшануймо пам’ять усіх українців, чиї життя забрала війна, підступно розв’язана рф.
Річниця пам’яті… 
КУЗНЄЦОВ Микола Михайлович
(28.11.1984 – 20.01.2025)
Молодший сержант, начальник групи — командир машини відділення мостоукладників інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу танкового батальйону військової частини А1376,
58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
Народився у вчительській родині в с. Верхньокам’янське Бахмутського району Донецької області. Педагог за освітою, працював учителем, згодом — за кордоном, допомагаючи батькам.
На військову службу мобілізований 29 травня 2023 року. Постійно перебував у зоні бойових дій, підтримував побратимів і підлеглих. Ризикуючи життям, вивіз бійців і спорядження з напівоточеної позиції в с. Урожайному, врятувавши не одне життя.
Виконував бойові завдання разом із підлеглими: брав участь у встановленні макетів техніки, що призвело до знищення десятків ворожих БпЛА типу «Ланцет», а також виїжджав на нульові позиції для мінування шляхів можливого просування ворога. За час служби (1 рік і 8 місяців) жодного разу не був у відпустці.
Микола був справедливим командиром, чуйною людиною й люблячим сином.
Наказом командира військової частини А1376 від 11.12.2024 року відзначений за мужність, самовідданість і вірність українському народові.
Загинув 20 січня 2025 року поблизу н. п. Лісне Харківської області, виконуючи бойове завдання із захисту України.
Похований на Затуринському міському кладовищі м. Полтави.
У Захисника залишилися батьки.
Герої не вмирають. Вони живуть доти, доки ми про них пам’ятаємо.
Слава Українським Воїнам!
Героям Слава!
