18 травня – День пам’яті жертв політичних репресій.
18 травня – День пам’яті жертв політичних репресій.
Щорічно у третю неділю травня відзначаємо День пам’яті жертв політичних репресій. Цього дня по всій Україні віддають шану жертвам політичних репресій та вшановують пам’ять усіх закатованих силами, що намагались знищити Україну, українців та українську культуру.
Політичні репресії в Україні розпочалися від захоплення більшовиками влади з 1918 року з деякими перервами, а закінчилися у другій половині 1980-х років. Після остаточного встановлення радянської влади терор став носити цілеспрямований, організований характер, уразивши практично всі верстви української нації – інтелігенцію, військовиків, політиків, діячів церкви, культури та мистецтва, та найбільше вдарив по селянству.
Найстрашнішим для України став «Великий терор» 1937-1938 років.
Кількість заарештованих в Україні у 1937 році становила 159573 осіб, у 1938-му — 108006 осіб. Більшість репресованих були українцями, але жертвами терору в Україні стали також поляки, німці, євреї, представники інших національностей. На Донеччині у 1937-1938 рр. за політичними мотивами заарештували 25381 особу, з яких 17561 розстріляли. Особливу увагу на НКВС на Донеччині приділяло боротьбі з надуманим «українським націоналістичним центром» який вів повстанську діяльність.
Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КДБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.
За оціночними даними (на підставі архівних матеріалів СБ України), у період з 1927 до 1990 років в Україні було заарештовано понад мільйон осіб (з них понад 50% – українці), 545 тисяч з них засуджені, щонайменше 140 тисяч - розстріляно. Крім того, від кінця 1920-х і до початку 1950-х років з України виселено 2 млн. 880 тис. розкуркулених селян і членів їхніх сімей.
На дванадцятому році російсько-української війни День пам’яті жертв політичних репресій набуває нового значення. Політичне керівництво країни–агресора та її пропагандисти не приховує справжніх цілей так званої СВО із знищення української державності та всього що пов’язано з українством. Терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Здавалося, що все з падінням радянської системи катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії.
Сьогодні Україна демонструє світові свої зусилля в боротьбі проти безжального агресора, визволенні всієї території нашої держави від рашистів. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті. Спираючись на допомогу іноземних друзів та партнерів, українці захищають не тільки свою країну, а й виборюють тим самим мир у всьому світі.
