ЛЕГУЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
Легуцький Олександр Іванович
(21.05.1975р. – 12.03.2022р.)
Олександр Легуцький народився і виріс в мальовничому селі Верхньокам’янське Бахмутського району Донецької області.
З дитинства його вирізняла відкритість та щирість. Він був людиною, яка вміла радіти простим речам, завжди знаходив час і для сім'ї, і для друзів, даруючи оточуючим тепло свого серця. Він ріс із міцним почуттям справедливості та любові до своєї Батьківщини. Після закінчення школи навчався в училищі № 145 м.Сіверськ, оволодів професією електрогазозварювальника. Працював у КСП «Дружба» в рідному селі, потім на фірмі «Спектрстрой» у Лисичанську, в «Укрнафтогазбуді». Деякий час працював зварювальником на заводі в Маріуполі.
З 2014 року Олександр брав участь в АТО. Під час повномасштабного російського вторгнення воював у лавах 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, старший солдат, позивний «Моджахед». Він був справжнім прикладом військової відваги, виявляючи стійкість і мужність на полі бою. Виконував бойові завдання на Східному напрямку фронту.
«Мій батько зовсім не боявся смерті, завжди мужньо і мовчки справлявся з будь-якими труднощами. Коли запитували, як його справи, без вагань відповідав, що все добре, хоча ми чули, що в той момент він був неподалік поля бою. Тато ніколи не жалівся на своє життя. Був оптимістом і радів кожному моменту, цього ж вчив своїх дітей. Він назавжди залишиться в нашому серці як світла людина з добрим серцем, справжнім Героєм і патріотом своєї країни», – розповіла донька.
Загинув Олександр у бою з окупантами 12 березня 2022 року поблизу села Богданівка Волноваського району Донецької області. Під час ворожого артилерійського обстрілу снаряд влучив у танк, в якому він перебував. У захисника залишилися 2 доньки та син.
Герої не вмирають! Вони житимуть доти, доки ми про них пам’ятаємо!
Слава Українським Воїнам!
Героям Слава!
