ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ЗА СПІВВІТЧИЗНИКАМИ, ЗАГИБЛИМИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ
ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ЗА СПІВВІТЧИЗНИКАМИ, ЗАГИБЛИМИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ
Вшануймо пам’ять усіх українців, чиї життя забрала війна, яку на нашій землі підступно розв’язала рф.
Легуцький Олександр Іванович
(21.05.1975р. – 12.03.2022р.)
Олександр Легуцький народився і виріс в мальовничому селі Верхньокам’янське Бахмутського району Донецької області.
З дитинства його вирізняла відкритість та щирість. Він був людиною, яка вміла радіти простим речам, завжди знаходив час і для сім'ї, і для друзів, даруючи оточуючим тепло свого серця. Він ріс із міцним почуттям справедливості та любові до своєї Батьківщини. Після закінчення школи навчався в училищі № 145 м.Сіверськ, оволодів професією електрогазозварювальника. Працював у КСП «Дружба» в рідному селі, потім на фірмі «Спектрстрой» у Лисичанську, в «Укрнафтогазбуді». Деякий час працював зварювальником на заводі в Маріуполі.
З 2014 року Олександр брав участь в АТО. Під час повномасштабного російського вторгнення воював у лавах 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, старший солдат, позивний «Моджахед». Він був справжнім прикладом військової відваги, виявляючи стійкість і мужність на полі бою. Виконував бойові завдання на Східному напрямку фронту.
«Мій батько зовсім не боявся смерті, завжди мужньо і мовчки справлявся з будь-якими труднощами. Коли запитували, як його справи, без вагань відповідав, що все добре, хоча ми чули, що в той момент він був неподалік поля бою. Тато ніколи не жалівся на своє життя. Був оптимістом і радів кожному моменту, цього ж вчив своїх дітей. Він назавжди залишиться в нашому серці як світла людина з добрим серцем, справжнім Героєм і патріотом своєї країни», – розповідала донька.
Загинув Олександр у бою з окупантами 12 березня 2022 року поблизу села Богданівка Волноваського району Донецької області. Під час ворожого артилерійського обстрілу снаряд влучив у танк, в якому він перебував. У захисника залишилися 2 доньки та син.
Герої не вмирають! Вони житимуть доти, доки ми про них пам’ятаємо!
Слава Українським Воїнам!
Героям Слава!
