Званівська сільська територіальна громада

Донецька область, Бахмутський район

22 січня відзначаємо День Соборності України

Дата: 22.01.2024 10:33
Кількість переглядів: 68

22 січня відзначаємо День Соборності України

105 років тому відбулося проголошення Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки

22 січня відзначається День Соборності України. Свято встановлено на честь проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Ухвалення 105 років тому Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки було однією з найвизначніших подій доби Української революції 1917–1921 років. Прийняття цього документу означало об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

Сьогодні, більш як через століття після важливої історичної віхи, варто згадати про зародження передумови проголошення Акту злуки.

Впродовж століть плекали ідею об’єднання

Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Впродовж століть її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У XVIII — на початку XX ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.

22 січня 1918 року ІV Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Революційні події на теренах Наддніпрянської України та процес становлення української державності сприяли піднесенню національного руху і на заході - в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати своє право на самовизначення. 1 листопада 1918 року у Львові відбувся Листопадовий чин, після чого була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч із гетьманом Павлом Скоропадським до Києва вирушила галицька делегація. Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання галичан: надати ЗУНР зброю, продовольчу і фінансову допомогу, спрямувати в Галичину загін Січових стрільців Євгена Коновальця, який мав допомогти галичанам у зміцненні їх державності. Утім, в цей час владу в Україні перебрала на себе Директорія, і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками.

Наслідком цих перемовин стало підписання 1 грудня 1918 року у Фастові «передвступного» договору між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну велику державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію у складі 65 осіб, яку очолював Лев Бачинський.

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

Однак об'єднання України на той час відбулося скоріше символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акту Злуки більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехословаччина - Закарпаття.

Святкування Соборності обстоювали у боротьбі

За часів радянського режиму, з 20-х до кінця 80-х років ХХ століття, День Соборності не відзначався. Більше того - будь-яка згадка про нього знищувалася, а комуністичні ідеологи цей день вважали «контрреволюційним святом».

Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Карпатській Україні (місто Хуст), на той час - автономній республіці Чехословаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулася 30-тисячна маніфестація місцевого населення, яке з'їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давності.

21 січня 1990 року на честь 71-ї річниці «Акту Злуки» — об’єднання Української Народної Республіки (УНР) із Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР) в Україні відбулася масштабна акція «Живий ланцюг єднання», що стала яскравим виявом єдності, волі українського народу до свободи. Мільйони тоді ще радянських українців взялися за руки й утворили «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. Основне русло суцільним ланцюгом починалося в Івано-Франківську від Центрального народного дому (вул. Шевченка, 1) і тягнулося до Стрия. Звідти живий шерег прямував до Львова й далі до Тернополя. Подальший маршрут проходив через Рівне, Житомир — і до Софійської площі в Києві. За різними оцінками, участь в акції взяли до 3 мільйонів українців. Також цього дня акція на підтримку «Живого ланцюга» відбулась у Харкові.

До «Живого ланцюга єднання» у Києві долучились і представники Донецької області. Активісти Донецької організації Народного Руху – Товариства Української мови імені Т.Г.Шевченка, серед яких були подружжя Аграчових, М.Удод, Михайло Бражник, Валентина Тиха, Володимир Мазанов, Ілля Шутов та інші, стояли, взявшись за руки з киянами та представниками інших областей на столичному Проспекті Перемоги, біля метро (Жовтнева) «Берестейська». Очолювали донецьку делегацiю Микола Тищенко та Ілля Шутов.

Ілля Шутов так згадує ті події:

«Мене підібрав рухівський мікроавтобус «Латвія», і ми поїхали у напрямку Житомира. Люди стояли безперервно, навіть там, де були лише ліси. Літав гелікоптер КДБ і фіксував все на камеру.

Через кілька днів у Донецьку мене, як працівника виконкому, запросили у сесійний зал облради, у якому демонстрували, залякуючи страшними націоналістами, документальний фільм про живий ланцюг єднання.

1994 року у кулуарах Верховної Ради України Леонід Кравчук розповів мені, що цим фільмом вони переконали М.Горбачова у неефективності введення танків в Україну для придушення націоналістичного руху. Три мільйона не боялись репресій і вийшли в противагу політиці КПРС, а скільки ще прихильників, які просто не змогли взяти участі?!»

Знаменна дата набула великого політичного та історичного значення

Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1999 року.

Згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99, свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…».

30 грудня 2011 року Президент України Віктор Янукович видав Указ, яким День Соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено «День Соборності та Свободи України».

Указом Президента України № 871/2014 «Про День Соборності України» відзначення свята офіційно відновлено. Згідно з ним, День Соборності України відзначають 22 січня, «у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки».

Цього ж дня прийнято згадувати й іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше, 22 січня 1918 року, — прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.

Щороку в День Соборності в Україні проводяться «живі ланцюжки», символізуючи єдність українського народу.

В 2008 — 2011 роках у Києві «ланцюги єднання» утворювали на мосту Патона. Таким чином активісти символічно об'єднували правий та лівий береги Дніпра. Основним організатором цієї акції виступало Братство козацького бойового звичаю «Спас». Найбільшого розмаху акція досягла 2011 року, коли на міст Патона прийшло понад 1000 учасників. Того року до організації акції долучилися такі громадські організації, як «Відсіч», «Молода просвіта», «Національний альянс», «Молодіжний націоналістичний конгрес», студентський туристичний клуб «Скіфи» КНЕУ. 22 січня 2011 року «живий ланцюг» утворено у понад 20 містах України. Так, у Львові близько п'яти тисяч осіб утворили «живий ланцюг» від пам'ятника Тарасу Шевченку до пам'ятника Степану Бандері. На Донеччині традиція утворення «живих ланцюгів» набула особливої масовості після перемоги Революції Гідності у 2014 році. До цих заходів охоче долучаються представники різних професій та соціальних верств – службовці, робітники підприємств, інтелігенція, молодь.

На фотознімках:

1. Проголошення Акта Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 р. Фото роблено з дзвіниці Софійського собору, на горизонті видно ще не зруйнований більшовиками Михайлівський Золотоверхий.

2. Учасники донецької делегації в «Живому ланцюгу єднання» М. Удод., І. Шутов, Г. Бутко (вихід м.Берестейська /Жовтнева/ 21 сiчня 1990 року).

3. Донеччани в «Живому ланцюгу єднання».

За матеріалами сайту Донецької облдержадміністрації


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь