14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
26 квітня 1986 року сталася одна з найбільших аварій на атомних електростанціях – аварія на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). 30 листопада 1986 року було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» було надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.
У ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що увійшла в число найбільших катастроф техногенного характеру в історії людства, брали участь люди найрізноманітніших спеціальностей – пожежники, військовослужбовці, енергетики-атомники, інженери-конструктори, будівельники, прості робітники і колгоспники, в екстреному порядку мобілізовані радянським керівництвом на усунення наслідків аварії. Цим людям (їх, за найскромнішими підрахунками, було не менш 90 тисяч чоловік) довелося гасити пожежу після вибуху, виконував роботи з дезактивації приміщень і проммайданчика станції та забруднених територій навколо неї, проектувати і будувати об’єкт “Укриття”, готувати і здійснювати післяаварійний пуск блоків ЧАЕС.
Фахівці, які вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем ліквідатора. Ще в 1986 році учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. У 1994 році громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, у якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату.
Пізніше святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і суспільних організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.
І лише 10 листопада 2006 року Указом Президента України № 945/2006 була заснована пам’ятна дата — День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (друга назва свята — «День ліквідатора»), який щорічно відзначається 14 грудня.
Для того, щоб ця катастрофа була приборкана, тисячі наших співвітчизників та громадян інших країн ризикували своїм життям. Віддавали своє життя, щоб захистити Україну, захистити Європу від трагедії, яка відбулася.
Сотні тисяч ліквідаторів радянська влада фактично принесла в жертву трагедії на ЧАЕС. Вони рятували людство від ще тяжчих наслідків вибуху практично голими руками.
Майже одразу на місце аварії прибули рятувальники. Про те, що горить не просто приміщення на АЕС, а вщент зруйнований четвертий реактор, їх навіть не попередили.
Вибух на ЧАЕС еквівалентний трьомстам бомбам, скинутим на японське місто Хіросіма 1945 року. Та усвідомлення масштабу катастрофи прийде згодом. Радянська влада всіляко замовчує трагедію, щоб приховати її розмах, виганяє на Хрещатик на першотравневий парад тисячі людей і сотні дітей. Та настрій не святковий .
До Чорнобиля спрямовують сотні тисяч пожежників, правоохоронців, добровольців і навіть мобілізованих. Основне завдання – загасити реактор і зібрати розкидані навколо шматки ядерного палива.
– Понад 100 тонн цього палива було викинуто по найближчій окрузі. А частину вітром рознесло. Завдання стояло зменшити викиди цієї радіоактивної речовини. Щоб загасити полум’я використовували гелікоптери, – розповідає ветеран внутрішніх військ, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС Олександр Дзекунов.
Учасники тих подій із жахом згадують: палало так, що плавився бетон. Але ліквідаторам не видавали жодних засобів захисту. Уламки збирали практично голіруч і не завжди добровільно.
Полум’я на ЧАЕС гасили понад 200 тисяч ліквідаторів. Усі вони отримали високі дози радіації. Десятки тисяч з них смертельні. Такою ціною вдалося врятувати світ від ще серйознішої катастрофи – сильного водневого вибуху на місці зруйнованого реактора.
Не допустити повторного вибуху вдалося, відкачавши так звану важку воду, яка накопичилася під реактором. Для цього добровольці за шаленої радіації вручну пробивали стіни реактора та прокладали туди шланги.
Завдяки їм до кінця травня таки вдалося загасити реактор. А до листопада 1986 залити бетоном так званий саркофаг. Паралельно в радіусі 30 кілометрів навколо ЧАЕС у так званій зоні відчуження відселили майже 2,5 мільйони людей.
Офіційно жертвами чорнобильської аварії в 1987 назвали 2 тисячі людей. Хоча насправді її радіація зачепила мільйони. І дотепер так ніхто і не знає всіх її згубних наслідків.
матеріали ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ
