Званівська сільська об'єднана територіальна громада

Донецька область, Бахмутський район

До уваги платників податків!

Дата: 02.07.2018 15:32
Кількість переглядів: 296

 

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ!

Головне управління ДФС у Донецькій області повідомляє про зміну реквізитів бюджетних рахунків для сплати податків і зборів до державного і місцевих бюджетів,

які починають діяти з 02.07.2018.

Шановні громадяни! Якщо ви збираєтесь сплатити будь-який податок, будь ласка, УТОЧНІТЬ БЮДЖЕТНИЙ РАХУНОК!!!

З новими рахунками можливо ознайомитись в Центрах обслуговування платників державних податкових інспекцій області, зокрема в ЦОП Бахмутської ОДПІ за адресою: м. Бахмут, вул. Василя Першина, 8 (телефон 0627 445986) та на субсайті ГУ ДФС у Донецькій області (dn.sfs.gov.ua) у розділі «Бюджетні рахунки».

 

  Фахівці Бахмутської ОДПІ прийняли участь у черговому тренінгу з бізнес-планування

20 червня п.р.  фахівці Бахмутської ОДПІ прийняли участь у черговому тренінгу з бізнес-планування та започаткування власної справи, який було проведено в Бахмутському міському центрі зайнятості. На тренінгу було презентовано програму Донецької ОДА "Український донецький куркуль" та бізнес-гранти, які пропонує «Норвезька рада у справах біженців» та Чеська недержавна гуманітарна організація «Людина в біді», спрямовані на створення та розширення власного бізнесу.

Участь приймала завідувач  сектору ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління обслуговування платників Бахмутської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Бережна Н.О., яка зосередила увагу присутніх на актуальних питаннях щодо реєстрації підприємницької діяльності, розповіла про порядок та норми  оподаткування, порядок подання звітності до податкової інспекції. На зустрічі були порушені питання щодо прав та обов’язків роботодавців, а також питання легалізації зайнятості та  трудових відносин.

Фахівець ДФС звернула увагу присутніх  щодо змін реквізитів бюджетних рахунків для сплати податків і зборів до державного і місцевих бюджетів, які починають діяти з 02.07.2018 року.

З учасниками тренінгу проводиться системна робота у сприянні розвитку підприємницьких ініціатив, розвитку малого та середнього бізнесу, можливості підвищити рівень обізнаності з питань започаткування та ведення підприємницької діяльності, отримання консультацій з основних питань оподаткування.

 

Заяву про повернення помилково сплачених

грошових зобов’язань можна надіслати через

Електронний кабінет

Бахмутська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує платників податків, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платнику необхідно зазначити напрям перерахування коштів:

на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі платники податків можуть за допомогою приватної частини Електронного кабінету/меню «Листування з ДФС».

Детально дізнатись про роботу Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню «Допомога відкритої частини Електронного кабінету».

 

Відповідальність за несвоєчасно сплачений

єдиний податок

У разі, якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку не сплачує (не перераховує) авансові внески єдиного податку у порядку та строки, визначені Податковим кодексом України (далі - ПКУ), такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 50 % ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку.

Після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків, пеня нараховується після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

На суму грошового зобов’язання, визначеного цим підпунктом (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Нацбанку України, чинної на кожний такий день.

 

Унормовано порядок митного оформлення транспортних засобів і контролю за відповідністю екологічним нормам

 

З 23 травня 2018 року набрав чинності Закон України від 27 лютого 2018 року № 2301-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів», спрямований на вдосконалення порядку ввезення на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів.

Згідно з новою редакцією статті 2 закону слова «пропуск на митну територію України» замінено словами «митне оформлення».  Таким чином, прийнятий закон не звільняє імпортерів від дотримання відповідності екологічного рівня «ЄВРО-5» щодо автомобілів, а унормовує порядок митного оформлення транспортних засобів і контролю за відповідністю їх екологічним нормам.

Водночас новоприйнятим законом врегульовано проблему ввезення на митну територію України та здійснення державної реєстрації автомобілів швидкої медичної допомоги, наданих українським лікарням іншими державами в якості гуманітарної допомоги, які  не відповідають екологічному рівню «ЄВРО-5».

Згідно зі старою редакцією закону від дотримання екологічних вимог звільнялись лише транспортні засоби, які ввозились на митну територію України тимчасово, з метою транзиту та при переселенні громадян на постійне місце проживання до України.

Відповідно до внесених змін, перелік транспортних засобів, на які не поширюються вимоги закону, доповнено автомобілями швидкої медичної допомоги та транспортними засобами спеціального призначення – пересувними медичними клініками, визнаними гуманітарною допомогою згідно із Законом України «Про гуманітарну допомогу», що дозволить вирішити питання транспортного забезпечення центрів екстреної медичної допомоги.

До внесення змін статтею 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» було встановлено, що пропуск на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів нових і таких, що були в користуванні, здійснюється за умови їх відповідності екологічним нормам.

Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб. Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (стаття 3 Закону).

 

 

З 1 липня 2018 року додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ подаються  за новими формами

 У зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 „Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.

Водночас наголошуємо, що відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали  квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).

 

Удосконалено порядок формування плану-графіка проведення документальних перевірок платників

 

Наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2018 №386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за №465/31917, внесено зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Наказ № 386 опубліковано в «Офіційному віснику України» №41 від 29.05.2018.

Внесеними змінами вдосконалено процедури формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, оновлено перелік критеріїв ризику від провадження діяльності платників податків та поділ їх за ступенями.

Зокрема, до переліку критеріїв ризику для платників податків — юридичних осіб включено 28 нових критеріїв.

Так, у оновленому Порядку для платників податків — юридичних осіб визначено 69 критеріїв ризику несплати податків, у тому числі 21 — високого ступеня ризику, 20 — середнього та 7 — незначного. Для банківських установ — 25, небанківських установ — 29, постійних представництв та представництв нерезидентів — 16, суб’єктів господарювання — учасників ЗЕД — 21, платників податків – фізичних осіб — 27, платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ — 21.

Використання зазначених критеріїв дозволяє задіяти механізм першочергового реагування на ті підприємства, щодо яких існує велика вірогідність недоплати або приховування об’єкта оподаткування.

 

Зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та контроль у сфері обігу готівки

Державна фіскальна служба України звертає увагу керівників суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою, що з 01.06.2018 року вступила у дію постанова Правління Національного банку України від 24.05.2018 року № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (додається), якою внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148).

Зокрема, Національний банк України впорядкував питання використання нових форм касових документів та початковий термін їх використання.

Так, п.1 Постанови Правління Національного банку України доповнено наступними п. 11 та 12 викладеними у такій редакції:

«11. Суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати в своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордеру, видаткового касового ордеру, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданих та прийнятих старшим касиром готівки та акту про результати інвентаризації наявних коштів, встановлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за  № 40/10320 (зі змінами).

12. Суб’єктам господарювання до 30 червня 2018 року (включно):

1) розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;

2) користуватися лімітами каси установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.».

Враховуючи вищезазначене, ДФС вважає, що протиріччя щодо встановлення лімітів кас та використання нових форм документів на сьогодні Національним банком України врегульовано та приведено у відповідність.

 

У частині оприбуткування та визначення оприбуткування внесено такі зміни.

Так, зокрема, п.п. 13 та 14 п. 3 розділу І Положення № 148 доповнено словами «/книга обліку доходів» у відповідних відмінках та числах.

Пункт 18 викладено у новій редакції, а саме: «18) оприбуткування готівки – проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції;».

У новій редакції викладено п. 11 розділу І Положення № 148, чим врегульовано питання оприбуткування готівки на торгових об’єктах, а саме:

«11. Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО».

Відповідно до Закону про РРО, фіскальний звітний чек - це документ встановленої форми, який повинен  щоденно друкується на РРО та містити дані денного звіту.

 

Зокрема, почастішали випадки встановлення в ході перевірок порушення вимог чинного законодавства в частині оформлення відповідних касових документів при оприбуткуванні або видачі готівкових коштів у касах (з кас) підприємств, а саме відсутність підписів уповноваженої особи, особи, що отримала кошти, зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок без її оприбуткування у касі підприємства тощо.

За порушення норм з регулювання обігу готівки, що встановлено Національним банком України, згідно з чинним законодавством до суб’єктів господарювання передбачена відповідальність у вигляді значних сум штрафних (фінансових) санкцій (у п’ятикратному розмірах – за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки).

 

Просимо платників податків взяти до уваги зазначену інформацію та до 30.06.2018 року забезпечити дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює питання обігу готівки у частині обов’язковості розробки та затвердження порядку оприбуткування готівки у касі та порядку розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення № 148, а також використання нових форм документів (п. 11 та 12 п.1 Постанови № 148).

 

Які встановлені строки сплати податкового зобов’язання з плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної або комунальної власності), визначеного у податковій декларації?

 

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).

 

Звірку з податку на нерухомість необхідно здійснити протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення

 

Податкове/податкові повідомлення-рішення (далі — ППР) про сплату суми/сум податку надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня звітного року.

У разі незгоди з визначеною у ППР сумою податку громадяни мають право звернутися до податкового органу за місцем реєстрації та провести звірку даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

Однак зробити це вони мають протягом 60 днів з дня отримання ППР, адже по завершенню цього терміну до моменту сплати податку буде нарахована пеня.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове ППР. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).

 

У разі припинення діяльності або реорганізації платника податків здійснюється документальна позапланова перевірка

 

Відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах визначено розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Згідно із п. 11.1 розд. ХІ Порядку платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

Відповідно до п. 11.5 розд. ХІ Порядку у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені розд. ХІ Порядку, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей), зокрема:

відомостей державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

відомостей з ЄДР чи Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ), повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу.

При проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 розд. ХІ Порядку).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (абзац перший п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При цьому термін прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про призначення документальної позапланової перевірки юридичної особи, відокремленого підрозділу (філії) після внесення запису про їх припинення в ЄДР ПКУ не визначено.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 136.03).

 

До податкових агентів при справлянні туристичного збору відносяться і фізичні особи – підприємці

 

Перелік податкових агентів, якими згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, здійснюється справляння туристичного збору, визначений п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме:


          а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Базовий податковий (звітний) період для справляння туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Нагадуємо, що пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Форма податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.
Відповідно до ст. 268 ПКУ податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Сума туристичного збору, обчислена відповідно до Декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

 

 

Звіт про задоволення запитів на публічну інформацію

 

У січні-травні 2018 року до Головного управління ДФС у Донецькій області та територіальних органів надійшло 75 запитів на отримання публічної інформації, що на 14 запитів або 15,7% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Зокрема у травні 2018 року надійшло 11 запитів на отримання публічної інформації, що на 3 запити менше минулорічного показника.

У травні поточного року запитувачі звертались з проханням надати інформацію щодо наявності/відсутності заборгованості із сплати податків і зборів, сплати суб’єктами господарювання сум податків до бюджетів.

Також запитувачі цікавились інформацією щодо виданих суб’єкту господарювання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами тощо.

За результатами розгляду задоволено 8 запитів на інформацію,  направлено до іншого розпорядника інформації 3 запити

 

Власники та орендарі земель Донеччини поповнили

місцеві бюджети понад 340 мільйонами гривень     

 

За п’ять місяців 2018 року місцеві бюджети Донецької області отримали   344 млн гривень плати за землю. Переважну частину надходжень отримано від юридичних осіб, які перерахували майже 310 млн грн земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності. В свою чергу, фізичні особи перерахували 34 млн гривень.

Цього року у формуванні місцевих бюджетів за показником найбільших надходжень плата за землю посідає друге місце, поступившись податку на доходи фізичних осіб. За результатами січня-травня поточного року загальна питома вага плати за землю у надходженнях місцевих бюджетів складає 8,2 відсотків.

За територіальною приналежністю найбільші надходження податку за землю сплачено за землі м. Маріуполь – понад 95 млн грн, землекористувачі м. Краматорськ поповнили бюджет на 40,6 млн грн, Добропільського району – на 39,2 млн гривень.

Фіскальна служба нагадує, що нарахування сум податку за землю проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації податкове повідомлення-рішення про внесення податку до 1 липня 2018 року. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 

На КПВВ «Майорське» упереджено спроби вивезення до непідконтрольної території товарів загальною  вартістю 80 тисяч гривень

 

Співробітниками спеціального підрозділу податкової міліції ДФС,  який залучений до складу Об’єднаних сил, спільно з працівниками прикордонної служби України 4 червня 2018 року під час огляду на КПВВ «Майорське» особистих речей мешканки м. Горлівка Донецької області виявлено 33 пари жіночого взуття орієнтовною вартістю 47,6 тис гривень, які вона намагалась перенести до тимчасово окупованої території України.

Аналогічне порушення виявлено на КПВВ «Майорське» і наступного дня 5 червня 2018 року. 

Так, у ході огляду транспортного засобу Chevrolet у пасажирки -  мешканки м. Олександрія Кіровоградської області виявлено 104 одиниці жіночого одягу орієнтовною вартістю 22,6 тис гривень, які остання намагалась перевезти до тимчасово окупованої території України.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь